Тема 4. ВЕЛИКІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ Й ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

Основні поняття. Геологія наука, якавивчає гірські породи, умови їх залягання та чинники утворення. Тектоніка — одна з геологічних наук, яка вивчає рухи й будову літосфери. Формування рельєфу вивчає наука геоморфологія.

Рельєф і геологічну будову території України ми вивчатимемо за правилом: від простішого — до складнішого; від причин — до наслідків, у послідовності, відображеній на схемі:

Послідовність вивчення геологічної будови та рельєфу України

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

(Урок № 12 – вивчення нового)

¤ Дайте визначення поняття «рельєф».

─ Рельєф – це сукупність форм твердої земної поверхні.

¤ Як саме відображають особливості рельєфу на фізичних картах?

Із курсу загальної географії (6 клас) учні можуть пригадати, що на фізичних картах земну поверхню позначають горизонталями (рис. 10.1). Проміжки між сусідніми горизонталями зафарбовують різними кольорами і їх відтінками. Звичайно низини і западини зафарбовують відтінками зеленого кольору, підвищені і гірські ділянки – жовтим, оранжевим і коричневим кольорами. Рельєф дна морів і океанів відображають лінії з однаковими глибинами – ізобати. Проміжки між ізобатами зафарбовують різними відтінками – від світло-блакитного (на невеликих глибинах), – до темно-синього кольору (на значних глибинах). У нижній частині карти є шкала висот і глибин, за якою можна точно визначити абсолютну висоту певної ділянки земної поверхні чи глибину водойми.

При вивченні великих форм рельєфу вчитель організовує послідовне заповнення таблиці на с. 48:

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

95% площа 5%

РІВНИНИ ГОРИ

70% 25% 4% 1%

НизовиниВисочини КарпатиКримські

При вивченні низовин учні позначають їх розташування на контурній карті й записують їх назви у відповідну клітинку таблиці. Якщо у межах низовини є менші складові частини, то учні записують їх назви у дужках. При заповненні клітинки в графі «височини» учні указують також назву найвищої вершини та її абсолютну висоту. До класу рельєфу височин на лежить і рівнина Малого Полісся.

При вивченні кожної з гірських систем спочатку записують назви передгірних височин, потім – низькогірних пасом, і на завершення – середньогірних пасом, та наносять їх розташування на контурній карті.

è 4.а) Передгірні височини: Передкарпатська, Зовнішнє і більша частина Внутрішнього пасма Кримських гір. б) низькогірні пасма і масиви: більша частина Вододільно-Верховинського і Вулканічного пасом у Карпатах; найвищі ділянки Внутрішнього пасма та найнижчі масиви Головного пасма Кримських гір. в) середньогірні пасма і масиви: найвищі масиви Головного пасма Кримських гір – Бабуган-яйла, Чатирдаг-яйла тощо; більша частина Українських Карпат − Полонинське, Бескиди, Ґорґани тощо, у тому числі найвище пасмо – Чорногора (хоч деякі його вершини перевищують 2 км, але вони мають м’яку заокруглену форму, що характерно для середньогір’я а не для високогір’я). г) перевали: найвідомішими перевалами, розташованими в межах Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м – рис. 10.6); у межах Головного пасма Кримських гір – Ангарський (752 м), Байдарські Ворота (527 м).

« 5.Яка частина України (відносно долини Дніпра) є вищою?

─ Правобережна, західна. (Пізніше учні дізнаються, що більша піднятість західної частини України зумовлена більшою інтенсивністю підняття ділянки літосфери впродовж неогенового й антропогенового періодів (за неотектонічний етап).

« 6.Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі, переважно, течуть по них річки?

─ Слід відзначити, що межі деяких височин проведені умовно (наприклад, межі між Придніпровською і Подільською височинами – по річці Південний Буг; східна межа Придніпровської низовини – по долині Дніпра).

Переважний напрямок течії річок – із півночі на південь, що зумовлено загальним напрямом поверхні південної частини Східноєвропейської рівнини.

« 8. Укажіть позитивні й негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення різних частин України.

─ Позитивні риси: переважно низовинний рельєф, що сприяє господарському освоєнню території (зокрема, зумовлює її велику розораність); розчленована поверхня гір і найвищих височин дозволила зберегтися там природним комплексам, мало перетворених людиною, використання цих територій для рекреації.

Негативні риси: вільне проникнення через територію повітряних мас усіх напрямків (у тому числі холодних – із півночі); складні умови для освоєння гірських територій на ділянок із відслоненнями скельних гірських порід у межах височин.

9. Складіть чайнворд «Рельєф України».

Учитель пропонує учням використовувати словничок термінів і понять на с. 216-218 при складанні цього чайнворду.

1. К Р Я Ж
2. П Е Р Е В А Л
3. П О Л О Н И Н А
4. П О Л Т А В С Ь К А
5. С Х І Д Н О Є В Р О П Е Й С Ь К А
6. Г Е О М О Р Ф О Л О Г І Я

Зразок складання чайнворду: 1. Витягнута скеляста височина. 2. Зниження (сідловина) гірського пасма, через яке прокладена пішохідна, автомобільна чи залізна дорога. 3. Згладжена поверхня поблизу вершин Карпатських гір. 4. Підвищена частина Придніпровської низовини – … рівнина. 5. Рівнина, в межах якої розташовано понад 9/10 площі України. 6. Наука про рельєф.

Для довідки! Походження назв великих форм рельєфу (оронімів)

Аюдаг –мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п'є воду.

Бабуган-яйланайвищий масив Кримських гір; в перекладі з тюркського «головне літнє пасовище».

Бескидигори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення «стрімкий схил гори».

Говерлавід румунського «Hоwіrlа» (важке підняття).

Ґорґанипасмо в Карпатах; діалектне – «кам'янисті розсипища». Є версія походження від давньоруського «ґорґа» (порив вітру, шквал).

Донецький кряжвід річки Сіверський Донець.

Карадаггірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора).

Карпатиназву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).

Крим – від тюркського слова «кермен, керем» (фортеця, стіна).

Могила Мечетнавершина Донецького кряжу. «Могила»– горб, що нагадує рукотворний курган. «Мечетна» – тому що тут колись була мечеть.

Полонинське пасмовід слова «полонина», «плай» – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. «плац» – рівне місце).

Розточчявисочина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.

Роман-Кошвершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).

Товтривапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір «Татри» (височина названа польськими геологами). В народі їх ще називають «Медобори»(оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, і з них «брали мед»).

Чорногоранайвищий гірський масив Карпат, вкритий темним (чорним) ялиновим лісом.

§11. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

(Урок № 13 – комбінований)

¤ Що вивчає наука тектоніка?

Тектоніка – одна з геологічних наук, яка вивчає рухи і будову літосфери та земної кори.

¤ Яка відмінність між поняттями «літосфера» й «земна кора»?

Літосфера – це тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію. Нижньою межею літосфери є астеносфера – в’язкий шар у верхній мантії, над яким відбуваються горизонтальні і вертикальні рухи частин літосфери. Середня потужність літосфери під материками 400 км, під океанами 200 км. Сучасні дослідження показали, що шар астеносфери є не суцільним.

Земна кора – верхня частина літосфери, обмежена знизу так званою «поверхнею Мохоровичича (Мохо)», яка відділяє земну кору від мантії і фіксується зміною швидкості проходження сейсмічних хвиль.

¤ Що називають літосферними плитами?

Дивіться словник понять на с. 217 підручника:

Літосферні плити — найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо).

.ÜЯк ви вважаєте, які методи досліджень будуть застосовані при вивченні тектонічної будови?

Результати дистанційних (геофізичних) досліджень; методи моделювання і порівняння, наукового пояснення.

ÜПригадайте, якими гірськими системами виражений у рельєфі рухливий пояс?

Середземноморський рухливий пояс в межах України виражений у рельєфі Карпатською і Кримською гірськими системами.

При вивченні тектонічної будови учитель використовує картосхему (рис. 11.1) та таблицю-легенду до неї (рис. 11.2). У цій таблиці показаний поділ великих тектонічних структур на менші.

Спочатку вивчаємо будову давньої Східноєвропейської платформи за допомогою схематичного рисунка «Умовний переріз через платформу», що подається нижче. Цей рисунок учитель послідовно може схематично зобразити на дошці. На рисунку слід чітко відобразити вертикальну будову платформи – поділ на кристалічний фундамент і осадовий чохол. За потужністю осадового чохла в межах платформи виділяють щит і плиту платформи. У свою чергу, в межах плити платформи виділяють масиви і западини.

ÜДо плити Східноєвропейської давньої платформи належать Воронезький масив; Львівський прогин і перехідна структура між ним та УкЩ – Волино-Подільська плита; Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), північна частина Причорноморської западини.

Пунктпараграфа «Де і чому відбуваються землетруси?» подається для ознайомлення. Учитель може схематично зобразити механізм виникнення землетрусів: різнонаправлені горизонтальні рухи – у межах зони Вранча (Ž) і Закарпатської зони (Ž); різнонаправлені вертикальні рухи – у межах Кримсько-Чорноморської () і Південно-Азовської () зон підвищеної сейсмічної активності. Учні знаходять місця розташування названих зон на тектонічній і фізичній картах.

« 7. Чому Середземноморському рухливому поясу відповідає найскладніший рельєф (із великим перепадом висот)?

Тому, що для цього поясу характерні дуже інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи земної кори, оскільки Середземноморський рухливий пояс − це ділянка стиснення між Африканською та Євразійською літосферними плитами. Ділянкам інтенсивного підняття сформувалися гірські складчасто-брилові споруди (наприклад, Кримська й Карпатська), а на ділянках інтенсивних опускань – передгірні прогини (Передкарпатський, Закарпатський, Індоло-Кубанський), улоговини морів (Чорного і Азовського).

9.Спробуйте графічно відобразити періоди розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу в межах рухливого поясу.

У межах рухливого поясу упродовж історії розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу спостерігалися такі послідовні періоди:

Періоди розвитку тектонічних структур у межах рухливого поясу Які форми рельєфу відповідають Схематичні рисунки
1. Розширення і опускання Улоговини морів і океанів
2. Стиснення, складкоутворення і підняття Гірські системи, передгірні прогини і міжгірні западини
3. Відносний тектонічний спокій Руйнування гірських систем, утворення рівнин

10. У вигляді таблиці порівняйте спільні й відмінні риси в парах понять: літосферні плити – рухливі пояси літосфери; платформа – складчаста система; щит – плита платформи; давня платформа – молода платформа.

Визначення понять Спільні риси Відмінності
а) Літосферні плити – найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо) Найбільші складові частини літосфери а) Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів
б) Рухливі пояси — широкі видовжені ділянки між літосферними плитами, у межах якої чергуються в часі інтенсивні горизонтальні (розсування, стиснення) та вертикальні тектонічні рухи (опускання, підняття) б)Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо)
а) Платформа – малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного або складчастого фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає рівнинам. За віком фундаменту виділяють давню Східноєвропейську платформу й молоді платформи (Західноєвропейську, Скіфську). Тектонічні структури –
великі складові частини літосфери
а) Малорухома (стійка) ділянка літосферної плити
б) Складчаста система, область — ділянки літосфери, що утворилися в межах рухливих поясів внаслідок стиснення багатокілометрової товщі осадових гірських порід. Поділяються на складчасті споруди, виражені в рельєфі горами, та прогини, виражені в рельєфі, переважно, низовинами або улоговинами морів б)Частини рухливих поясів літосфери, для яких характерні інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи
а) Щит – частина платформи, в межах якої фундамент виходить на поверхню, або перекритий малопотужним осадовим чохлом. Утворився внаслідок тривалого підняття ділянки платформи Складові частини платформи а) Осадовий чохол відсутній або мало потужний (до 500 м), утворився внаслідок стійкого тектонічного підняття
б) Плита платформи —частина платформи, перекрита потужним чохлом осадових гірських порід, які утворилися внаслідок тектонічних опускань б)Осадовий чохол потужний (понад 500 м), утворився внаслідок слабкого підняття або опускання
а) Давня платформа — жорстка малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного докембрійського фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає великим рівнинам Тектонічні структури –
великі складові частини літосферних плит. У рельєфі відповідають рівнинам
а) Кристалічний фундамент платформи давній (докембрійський)
б) Молода платформа — малорухома ділянка літосферної плити, що складається із складчастого фундаменту й осадового чохла (переважно потужного).

б)Складчастий фундамент складений зім’ятими в складки й ущільненими гірськими породами (переважно палеозойського віку)

Практична робота №3

About

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

86 − = 81